12 феноменів «Міжнародних днів джазової музики у Вінниці»

Ми попросили Ірину Френкель, продюсера фестивалю «Міжнародні дні джазової музики у Вінниці», розповісти історію цього музичного форуму для нашого журналу. Розмова отримала несподіване продовження. Річ у тім, що фазу розвитку фестиваль вже пройшов, знаходячи та впроваджуючи нові, не завжди відомі в Україні, форми роботи й побудови стосунків та взаємин у команді. Так, слово до слова - і вийшло незвичайне інтерв'ю, в якому пані Ірина аналізує феномен Вінницького джазового фестивалю.

Ми попросили Ірину Френкель, продюсера фестивалю «Міжнародні дні джазової музики у Вінниці», розповісти історію цього музичного форуму для нашого журналу. Розмова отримала несподіване продовження. Річ у тім, що фазу розвитку фестиваль вже пройшов, знаходячи та впроваджуючи нові, не завжди відомі в Україні, форми роботи й побудови стосунків та взаємин у команді. Так, слово до слова - і вийшло незвичайне інтерв'ю, в якому пані Ірина аналізує феномен Вінницького джазового фестивалю.

Феномен перший: ВСУПЕРЕЧ. У 1996 році ніщо не віщувало виникнення проекту, який згодом стане культурною візитівкою Вінниці та всієї області. Розпад радянської гастрольної системи, втрата зв'язків з людьми, які працювали до 1991 року в концертних організаціях Союзу, незнання іноземних мов для спілкування із закордонними виконавцями, відсутність системи менеджменту в мистецтві і, найголовніше - відсутність грошей для створення серйозних культурних проектів жодним чином не сприяли виникненню міжнародного фестивалю. З висоти пройденого нами шляху, можна сказати: «Ніщо не віщувало біди», коли Юрій Шепета і Макс Гладецький прийшли з ідеєю проведення джазового фестивалю до філармонії, в якій ми з Павлом Третьяковим працювали на ключових посадах: я - заступником директора з творчих питань, а Павло - головним режисером філармонії.


Феномен другий: СТАБІЛЬНІСТЬ. Після першого фестивалю ми вирішили: «Другому фестивалю бути». І нехай на перший фестиваль за два дні прийшло лише 75 осіб (!!!), але, було зрозуміло, що вінничани хочуть мати таке музичне свято і, що найголовніше, у місті є своя публіка, своя «джазова тусовка» готова такі проекти відвідувати. Враховуючи одну з головних рис будь-якого фестивалю - стабільність його проведення - було визначено: стабільність проведення стане його відмінною рисою і основоположним кредо, яке має привести до успіху. Хочу додати, що це була досить смілива заява в 1996 році, беручи до уваги, що на той момент ми були першим фестивалем на джазовому ринку незалежної України. І впродовж наступних п'яти років ми були єдиними!

Феномен третій: КОМАНДА. За роки існування фестивалю сформувалася команда, якій може позаздрити будь-який фестиваль. І не тільки джазовий. Його обслуговують більше 120 осіб. Зусилля команди спрямовані на створення комфортних умов, як для шанувальників джазової музики, так і для самих музикантів. Керує цією роботою директор фестивалю Павло Третьяков. Команда складається з різних «цехів»: на чолі «технічного», стоїть незмінний директор сцени Ігор Барський. «Телевізійний» надихають Заслужені журналісти України Любов Коваленко і Іван Педорук. Олег Семко очолює «прес-центр фестивалю». «Адміністраторським» вже багато років опікується Ірина Матковська. «Транспортний цех» - Володимира Ходорковского. Порозумітися за сценою з іноземними музикантами допомагають «перекладачі» на чолі з Тетяною Абовіч. Всі «цехи» чітко виконують поставлені завдання. Саме тому і виконавці завжди в гарному настрої, і глядач задоволений, а музичні критики, які приїжджають на фестиваль відзначають «відмінну організацію, безпрецедентний звук і технічне забезпечення концертів фестивалю». А бездоганна робота всіх служб - як досягнення «Number one» - притаманна саме Вінницькому фестивалю. І це є гарним прикладом для наслідування для організаторів інших мистецьких форумів. А мене найбільше радує моральний клімат і психологічна сумісність членів нашої команди. І щось міняти в ній - абсолютно не хочеться.

Феномен четвертий: ФОРМА. Вже довгі роки проведення джазових фестивалів у всьому світі має традиційну форму: зведені концерти, в яких беруть участь до 5-6 колективів і тривалість яких не менше 4-5 годин з нескінченно довгими джемами після закінчення. Перші п'ять років ми наслідували цю форму. Але, після п'ятого фестивалю, коли зала театру не змогла вмістити всіх бажаючих, звернули увагу, що публіка втомлюється після закінчення такого марафону. Нами було прийнято рішення про проведення не зведених концертів, а презентації окремих сольних програм. Це миттєво позначилося на якості музичного матеріалу, покращило роботу зі спонсорами, які тепер фінансують окремо взятий концерт і чітко знають свій фестивальний сегмент. Завдяки цьому, Вінницький jazz-fest отримав професійний статус і став єдиним у Європі фестивалем концертних програм.
Як наслідок: зміна форми надала можливість проведення якісних саундчеків і організації телевізійного запису.

Перед п'ятим феноменом, хочу нагадати, що саме у цей період в телеефір вийшла програма «Не лише про джаз», яка тішила шанувальників не тільки джазової, але і класичної музики протягом майже 10 років. Рекорд для регіонального телебачення з «не форматною програмою».

Феномен п'ятий: НАЖИВО. Саме цей феномен не може повторити жоден фестиваль пост-радянського простору в силу технічних причин і не може дозволити жоден Європейський. Тому що «ДОРОГО!». Партнерські відносини, що виникли між обласною державною телерадіокомпанією «Вінтера» і джазовим фестивалем призвели до того, що компанія увійшла до Книги Рекордів України за здійснення найдовшої прямоефірної трансляції культурологічного проекту (11 годин 40 хвилин). Я низько вклоняюся генеральному директору Любові Григорівні Коваленко за розуміння, її заступнику Івану Педоруку за напружену роботу за режисерським пультом і усім операторам, журналістам і технікам обласної телерадіокомпанії за титанічну працю, бажання та професіоналізм. Саме завдяки роботі телевізійної бригади, наш фестиваль має повномасштабний і повноцінний архів.

Феномен шостий: ВМІННЯ СПІВПРАЦЮВАТИ. Співпраця з культурними фондами, міністерствами іноземних держав та культурними інституціями, розташованими в Україні, мають свою окрему історію. Так уперше в 1999 році, Польський інститут у Києві, який на той час менше року працював в Україні, запропонував нам співпрацю. У 2009 ми відзначили 10-річчя плідної співпраці. Я дуже вдячна директорові інституту Петру Козакевичу за його протекцію нашого фестивалю перед амбасадами інших західних країн. Саме він познайомив нас з усіма дипломатичними тонкощами ведення переговорів і написанням грантів. У цьому році минає десятиліття співпраці з культурним відділом Посольства США, Гете інститутом. Ми тісно співпрацюємо з фондом Про-Гельвеція (Швейцарія), Державною музичною радою Німеччини; Французьким, Чеським та Італійським культурними центрами. Посольствами Литви, Фінляндії, Швеції, міністерством культури Бразилії, іспанським фондом «Спедідам» і австрійським культурним форумом. Головне в цих відносинах – дотримання і виконання всіх домовленостей.

Феномен сьомий: МЕЦЕНАТИ. У становленні нашого фестивалю велику роль зіграли його меценати. Я хочу назвати Сергія Баранова, мецената першого фестивалю, який повірив в ідею і підтримав тоді нікому невідомий проект. Потужний крок вперед зробив фестиваль завдяки довгому партнерству з фірмою СТРУМ, яка протягом 5 років фінансувала не тільки фестиваль, але й телепрограму «Не лише про джаз». 12 років фестиваль співпрацює з бізнесменом Віктором Малиновським. Більше 6-ти років співпраці з «Галнафтогаз» подарували велику кількість цікавих мистецьких проектів. Довгі партнерські відносини нас пов'язують з фірмою «МУР» і з Галереєю «АРТШИК». Окремо хочу сказати про «Клуб шанувальників високої музики», членами якого в різні часи були і є «Аграна Фрут», «Барлінек», ТМ «Караван», ВАТ «Володарка», фірма «Майстер-мережа», ТМ «ОККО», ВАТ «Вінницяхліб» та багато інших. Вже довгий час музичним партнером фестивалю є фірми «Ямаха», яка на кожен фестиваль привозить новий концертний рояль разом із цікавими програмами та забезпечує обслуговування музичних інструментів.

Феномен восьмий: ПОЗА ПОЛІТИКОЮ. Фестиваль завжди стояв за межами політичних баталій. Саме цей феномен пояснює його багаторічне існування в Україні. Ми ніколи не рекламували партій і політичних лідерів. Але ми завжди жили дружно з владою. Започаткував його ще на 5-му фестивалі Юрій Іванов. Завдяки підтримці Володимира Гройсмана виник і існує проект «Вінницьке джазове перехрестя». На запрошення Олександра Домбровського приїжджали мега-зірки. На перших кроках нас морально і організаційно підтримали Галина Вергелес і Микола Ільчук, а пізніше Анатолій Левицький. І ми не забуваємо цих людей і їх внесок у розвиток джазового руху на Вінниччині.

Феномен дев'ятий: НЕ ПОВТОРЮВАТИСЬ. Ми не дозволяємо собі повторюватися у програмах, щоразу вишукуючи нові проекти і здійснюючи постійний моніторинг музичного ринку світу. Таким чином, на фестивалі кожного року представлені музиканти мінімум із 7 країн. На 15 фестивалі буде представлено 15 країн. Всі проекти мають міжнародний артистичний склад.

Феномен десятий: ПРОЕКТИ. Фестиваль не тільки «купує» готові проекти, але і є каталізатором виникнення нових. Ми знайомимо музикантів, які готують спеціально для нас програми. Прем'єри - характерна риса «Міжнародних днів». Таким чином, ми дали життя проектам: Шилклопер-Пулаускас, Йост-Мойркенс, Мирослав Скорик та багатьом іншим.

Дуже важко було створювати Вінницькі джазові проекти. Ми завжди «винаходили велосипед», підтягуючи для участі у фестивалі оркестри, хори та інші колективи. Тому, одинадцятим феноменом фестивалю я із задоволенням назву дітище Володимира Гройсмана «Муніципальний джазовий оркестр Вінбенд». Завдяки створенню колективу стали можливі якісні проекти вінницьких музикантів з відомими джазовими солістами. Участь оркестру у фестивалі стало традицією і в Україні вже заговорили про «Вінницьку джазову школу».

Феномен дванадцятий: ПУБЛІКА. Публіка у Вінниці унікальна. Вона росте і дорослішає разом з нами, набирає знань і досвіду. Багато відомих музикантів відзначили палкі погляди і ті оплески, якими Вінницька публіка щедро обдаровує артистів на сцені. І ми, організатори, безмежно вдячні Вам, дорогі наші глядачі. Тому що все, що ми робимо - це для Вас. І обіцяємо, що обов'язково разом відсвяткуємо і 20 і 30-ий ювілей...
А зараз - запрошую Вас на 15 фестиваль. Фестиваль, який представить 13 країн та 7 яскравих міжнародних проектів.