Вінничани танцювали із запальними парижанами між глядацькими рядами

Після першого дня "VINNYTSIA YAZZ FEST-2107" публіка вже розуміла, що чергове свято імпровізації не обійдеться без сюрпризів.

Але настільки захопливого дійства глядачі, які встигли розібрати всі мультиквитки, дійсно не очікували.


Якщо початок фестивалю приніс чимало авангарду, новацій та імпровізацій, то організатори не залиши поза увагою публіку, яка очікувала на незабутні враження й надалі. Саме з цією метою джазмени вкотре продемонстрували у Вінниці те, що до цього мали можливість споглядати лише деякі представники української публіки.

Ян Гуннар Хофф


Норвежець Ян Гуннар Хофф, який вийшов на сцену перший просто зачарував залу північною мелодикою власних "історій". Саме таку назву ("Stories") носить остання платівка найвідомішого піаніста Норвегії.
Музикант народився за полярним колом на півночі скандинавської країни і має у власному доробку 17 альбомів та більше 200 пісень. Але цим не обмежуються його таланти. Окрім викладацької діяльності, (пан Хофф викладає джаз в Арктичному університеті Норвегії) його нагородили за композиторську діяльність премією, названою на честь славетного співвітчизника Едварда Ґріґа.

Тільки норвезький джазмен сів за рояль, публіка зрозуміла, що перед нею маестро, який не просто гратиме для них чудову музику, він розіллє в звуках усе своє життя.
І справді, мелодії, які виконував маестро, мали досить символічне значення для нього та його близьких і друзів. Чимало "історій" він присвятив арктичній чистоті норвезької природи. "Політ над північчю", "Високо в горах" — це лише кілька назв, якими піаніст окреслив політ власної фантазії.
Проте, відчувалося чимало суму, який Хофф виливає у музику. Не дивно, адже одну з композицій музикант присвятив засновникові Одеського джаз-фестивалю Юрію Кузнецову, який помер навесні минулого року.

— Сподіваюся, вам сподобається пісня, присвячена одеському талановитому джазмену та засновнику ще одного славетного фестивалю, — звернувся до зали маестро. — Вона має назву "Чистий розум". Але варто було наступним виконавцям вийти на сцену, як меланхолія миттю розвіялася. Тріо Йорга Ляйхтфріда вперше відвідало Україну.

Грають музиканти в теперішньому складі досить нещодавно, навіть окремим композиціям досі не встигли дати назви. Але зала відразу почула, що кожен з учасників австро-словацького тріо попри молодий вік, майстерно володіє власним інструментом. —
- Мені дуже приємно знаходитися на рідній землі, звідки походять батьки славетного піаніста Джорджа Гершвіна. — наголосив сам Йорг Ляйхтфрід, який як і попередній виконавець, зайняв місце у рояля.

Йорг Ляйхтфрід

Не менш віртуозно видавав соло "володар" контрабасу — Штефан Бартус.

Хуберт Брундлмаєр

Але згодом підняв зал і змусив плескати донесхочу також барабанщик-віртуоз Хуберт Брундлмаєр, який тривалий час незмінно сидить за установкою попри тимчасові заміни у складі Тріо. Коли перерва на дощ для вінничан скінчилася, зі сцени зник рояль. Натомість глядачів ведучі вже встигли схвилювати звісткою про те, що наступні зірки "BATUNGA & The SUBPRIMES" родом з Парижу, виконуватимуть афро-фанк.

Звісно, після концерту настала черга дивуватися вже іноземцям, які для себе з'ясували, що грали у мікрорайоні під назвою "Париж".


Коли запальні французи вийшли на сцену, публіка не відразу зрозуміла, що їх очікує. Але запальні звуки саксофона, туби й тромбону встигли швидко розворушити навіть запеклих меланхоліків.

Усі тижнева й осіння туга зникла безвісті. Навіть яскраву мелодію в стилі танго французи зіграли так, що зала просто вищала від задоволення в прямому сенсі.


Час від часу, музики міняли на сцені один одного, виконували тривалі соло і раптом, неочікувано рушили на глядачів. Це дозволяло радіокероване обладнання, тому до кінця чергову композицію "BATUNGA & The SUBPRIMES" виконували вже між рядами публіки.

Як самі музиканти пізніше зауважили, вони не очікували аж настільки живої публіки. Вінничани просто піднялися з місць і підтанцьовували в ритм афро-фанку.


На руці у французького трубача красувався синьо-жовта фенька

Сайрус Честнат

Згодом, коли публіка трохи відпочила, на сцені знов з'явився рояль. Як чехівська рушниця на початку п'єси, яка мала стрілити, музичний інструмент свідчив про те, що фінал фестивалю не залишить нікого байдужим. І справді, як на сцену піднявся славетний американський піаніст Сайрус Честнат та його музиканти, зал вибухнув оплесками. А потім знов і знов. Спочатку, як почув перші ноти, а потім, коли дійшло знов до барабанного соло.

— Кожен інструмент є різним, — повідомив Сайрус публіці. — Роялі бувають класні, а бувають дуже-дуже злі. Але ваш просто неперевершений!

"Чорний" джаз містера Честната виявився справді перлиною цього вечора.

Неочікуваним завершенням фестивалю стало також нагорода, яку отримала від міністра культури України продюсерка Джазфесту Ірини Френкель. За деякий час до концерту вона розповіла вінничанам, чому об'єднані громади мають заробляти кошти на культурі.


А на завершення, на сцену піднялися американське тріо та запальні парижани, які зіграли тандемом на біс.


І вже після концерту на глядачів очікував вже традиційний кавовий розіграш сертифікатів та музичних дисків. На вулиці вже не було дощу, а у вухах відвідувачів продовжував лунати осінній джаз.